Посол України в Туреччині Андрій Сибіга розповів про відносини між двома країнами, у т.ч. у сфері лібералізації візового режиму, двосторонньої торгівлі та в інших галузях.
Доброго дня, пане Посол!
Вітаю Вас!
Нещодавно Україна та Туреччина святкували 25-тиріччя двосторонніх відносин, як Ви розцінюєте рівень цих відносин на сьогоднішній день?
Дійсно, цього року виповнилося 25 років з часу встановлення дипломатичних відносин між Україною і Туреччиною. Це невеликий проміжок часу в масштабі історії.
Але якщо ми подивимося на наші двосторонні відносини у більш широкій історичній перспективі, то побачимо, що взаємини між Українською і Турецькою державами мають багате історичне минуле. Так, ще у XVII столітті Османська держава активно підтримала війну за незалежність України на чолі з видатним українським лідером Богданом Хмельницьким. З того часу Туреччина неодноразово допомагала Україні у її боротьбі за незалежність. Наприклад, на початку XVIIІ століття інший український лідер Іван Мазепа був урятований турецьким султаном Ахметом ІІІ, який відмовився видати його на розправу російському цареві Петру І.
Вже у ХХ столітті Туреччина однією з перших визнала незалежність України як у 1918, так і в 1991 році, коли почалася новітня історія українсько-турецьких взаємин.
Починаючи з того часу ми змогли вийти на рівень справжнього стратегічного партнерства, заснованого на принципах рівності, щирості та взаємної поваги. Станом на сьогодні Туреччина є нашим ключовим партнером у регіоні, який послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Туреччина займає принципово важливу позицію у кримському питанні.
Відбувається активний політичний діалог на всіх рівнях. Основним механізмом нашого стратегічного партнерства є щорічні засідання двосторонньої Стратегічної ради високого рівня під спільним головуванням Президентів України та Туреччини. Наступне таке засідання має відбутися влітку цього року у Києві.
Україна і Туреччина, будучи державами, що мають високі технології в авіакосмічній та оборонно-промисловій сферах, активно розвивають співробітництво у цих галузях. Ми навіть створили спільну українсько-турецьку групу з координації стратегічних проектів.
Хотів би також привернути Вашу увагу до розвитку обсягів двосторонньої торгівлі товарами і послугами між Україною та Туреччиною. В перші два місяці цього року, коли ми відзначаємо 25-ту річницю встановлення дипломатичних відносин, цей показник зріс на 25%. Це дуже символічно. Станом на сьогодні, обсяг нашої двосторонньої торгівлі складає 4 млрд. доларів і має величезний потенціал росту.
Довгий час тривають переговори щодо підписання угоди про вільну торгівлю між двома країнами, але вона досі не підписана. Як Ви вважаєте в чому полягає причина та чи прогнозуєте дату підписання? Як буде впливати підписання угоди на відносини між країнами?
Впродовж останніх 25 років Туреччина залишається одним з ключових торговельних партнерів України. Зокрема, за обсягами реалізації українського експорту Туреччина традиційно займає друге місце серед інших партнерів.
Україна та Туреччина мають потужний економічний потенціал, ємні товарні ринки, розвинені транспортні зв’язки та спільних торговельних партнерів. Все це є важливою основою для повномасштабної реалізації взаємовигідних торговельно-економічних проектів і передумовою для збільшення обсягів торгівлі.
У рамках досягнення цієї мети сторони ведуть переговори щодо підготовки до підписання Угоди про вільну торгівлю. Наразі проведено 7 раундів переговорів на міжурядовому рівні та узгоджено близько 90% торговельних позицій. Оскільки їх кількість вимірюється тисячами, процес узгодження займає тривалий час. Ми налаштовані на продовження активної роботи з підготовки зазначеної Угоди з урахуванням інтересів України і Туреччини.
Укладення зазначеної угоди надасть потужного імпульсу розвитку двосторонньої торгівлі та буде вигідним для турецького бізнесу ще й з тієї точки зору, що Україна має угоди про вільну торгівлі з Європейським Союзом і Канадою.
Нещодавно Україна та Туреччина підписали угоду про перетин кордону без закордонних паспортів по внутрішніх посвідченнях особи. На сьогодні вже існує безвізовий режим між країнами. У чому причина такого рішення і що така практика принесе двом країнам?
У 2012 році ми домовилися про надання громадянам України в Туреччині та громадянам Туреччини в Україні права безвізового перебування в наших країнах терміном до 60 днів. У 2016 році ми збільшили цей термін до 90 днів. Під час візиту нашого Прем’єр-міністра в Туреччину у березні ц.р. ми уклали угоду щодо запровадження режиму поїздок до Туреччини громадян України за внутрішніми посвідченнями особи (ID картками).
Враховуючи, що більшість громадян України і Туреччини не мають закордонних паспортів, таке рішення дозволить суттєво розширити кількість наших громадян, які зможуть відвідувати відповідно Туреччину та Україну.
Якщо минулого року кількість українських туристів, які відвідали Туреччину, перетнула позначку в один мільйон громадян, то після введення в дію зазначеної угоди цей показник буде ще більшим.
Цьому сприятиме також і відкриття нових регулярних авіарейсів та морських сполучень між нашими країнами. У 2016-2017 роках ми відкрили новий морський рейс між Стамбулом та Одесою і повітряний рейс між Києвом та Анкарою. Наразі ми працюємо над відкриттям регулярного авіасполучення між Антальєю та містами України.
Нещодавно ми також провели засідання двосторонньої комісії з питань туризму. Це дуже позитивний момент для наших відносин. Серед іншого ми попросили забезпечити відкриття українських телевізійних каналів у всіх готелях курортів Туреччини для українських туристів. Сподіваємося на позитивний результат і в цьому питанні також.
Останнім часом все більше українських бізнесменів інвестують у турецьку економіку, відкривають заводи та фабрики. В яку галузь найбільше інвестують? Можливо визначити грошовий еквівалент цих інвестицій?
На сьогоднішній день у Туреччині зареєстровано близько 600 компаній, які мають зв’язок з українським бізнесом.
У минулому році українські бізнесмени інвестували в Туреччину близько 12 млн. доларів. Серед прикладів можу навести м’ясопереробний комбінат з українськими інвестиціями в місті Анталья та завод з виробництва молочних продуктів поблизу міста Конья, а також компанію з продажу електромобілів «Грін Вей».
Останнім часом українські громадяни активно купують нерухомість у Туреччині. Маємо надію, що українські інвестиції в Туреччину з кожним роком будуть зростати.
Як розцінюєте інвестиційний клімат України?
Україна, володіючи значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням, може стати одним із провідних європейських реципієнтів інвестицій.
Структура іноземних інвестиції в Україну характеризується тим, що більша їх частка спрямовується у промисловість, у т.ч. переробну промисловість, та фінансову діяльність. Таку тенденцію можна вважати позитивною та сприятливою для підвищення конкурентоспроможності українських підприємств, оскільки інвестиції спрямовуються на оновлення основних фондів і започаткування нових технологій виробництва.
З метою забезпечення стійкого росту надходження інвестицій в економіку країни та реалізації інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку Урядом постійно ведеться робота щодо удосконалення правового поля у сфері інвестиційної діяльності. Так, створено законодавчі підстави для розвитку державноприватного партнерства в Україні, удосконалення законодавства в сфері надрокористування, концесійної діяльності, промислових парків тощо.
Серед перспективних напрямів інвестування вважається машинобудівельний комплекс, агропромисловість, туристична галузь, ІТ-технології та багато іншого. Українською стороною створюватимуться всі необхідні умови для діяльності іноземного капіталу на українському ринку.
Окупація Криму продовжується. Як Ви оцінюєте політику Туреччини з цього питання?
Туреччина підтримує Україну на всіх міжнародних платформах, у першу чергу в ООН. Так, у 2014 році Туреччина не лише проголосувала за, але і стала співавтором резолюції Генеральної Асамблеї ООН на захист територіальної цілісності України; у 2015 році Туреччина підтримала кандидатуру України на членство у Раді Безпеки ООН та надіслала в окупований Крим делегацію, у звіті якої була рішуче засуджена практика порушення окупантами прав кримськотатарського народу; у 2016 році Туреччина підтримала ініційовану Україною резолюцію Генеральної Асамблеї ООН на захист прав людини в окупованому Криму. У зазначеній резолюції РФ була вперше кваліфікована як держава-окупант.
Зайнявши таку позицію, Туреччина ніколи не змінювала свою політку на підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.
Ви нещодавно заступили на пост посла України в Туреччині. Які були Ваші перші враження?
Я був приємно вражений масштабами і динамікою внутрішньої та зовнішньої політики та економічного розвитку Туреччини. Незважаючи на всі внутрішні та зовнішні виклики, Туреччина впевнено долає всі труднощі, активно розвиває свою економіку та зберігає за собою позиції однієї з провідних держав у регіоні та світі.
Мені також дуже подобається гостинність і тепле відношення турецького народу до України. Маючи в українській мові декілька тисяч слів тюркського походження та багато спільного у звичаях, орнаментах, кухні та інших елементах культури, народи України і Туреччини є дуже схожими між собою.
