Неофіційний переклад
Надзвичайний та Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні пан Йонет Тезель дав інтерв’ю UkrTürk
“МИ ХОЧЕМО БАЧИТИ УКРАЇНУ, ЯКА РОЗВИВАЄТЬСЯ У НАПРЯМКУ ПРІОРІТЕТІВ НАРОДУ”
Надзвичайний та Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні Йонет Тезель обговорив з UkrTürkтурецько-українські відносини, кризу на сході України та політику Туреччини щодо Криму.
Ви наразі перебуваєте на посаді Надзвичайного та Повноважного Посла Турецької Республіки в Україні. До того ж Ви приступили до виконання своїх обов’язків в Україні у важкий період як для України, так і для всього регіону. Якими були Ваші перші спостереження щодо України?
Я приступив до виконання своїх обов’язків в Україні у складних політичних умовах через події в країні. За час, що я тут знаходжусь, я відчув близькість до українського народу та позитивне ставлення. Дві країни перебувають у процесі більш близького пізнання одна одної. Вони знову відкривають для себе схожі та спільні сторони, що беруть витоки з історичних відносин. Незважаючи на усі серйозні виклики, з якими стикається країна, для мене Україна – це дружня Туреччині країна, що має великий потенціал та силу освічених людей. В Україні назріла необхідність використовувати свій потенціал у напрямку задоволення запитів народу. Ми прагнемо надавати підтримку цьому процесу.
Туреччина та Україна – це дві країни, які вже довгий період розцінюють одна одну, як стратегічні партнери. Після політичних змін, які відбулися, чи можемо ми сказати, що згадане визначення є актуальним?
На мою думку, крім того, що згадане визначення є актуальним, важливість стратегічних відносин зросла у зв’язку зі змінами, що відбулися. У періоди геополітичного пожвавлення подібне партнерство набуває особливої важливості. На додаток до політики, пріоритетними сферами у відносинах між двома країнами є безпека, торгівельні відносини та енергетика. Зважаючи на це, Україна є однією з країн, якій ми надаємо пріоритету у розвитку двосторонніх відносин. Ми вважаємо зміни у політичній структурі дуже важливими для України. Ми бажаємо, щоб згаданий період змін проходив успішно та хочемо допомагати рухатися в цьому напрямку. Ми хочемо бачити Україну, країною яка впевнено стоїть на свої ногах, ефективно бореться з корупцією всередині країни, будує всеохоплюючу демократично-політичну структуру та розвивається в руслі пріоритетів, окреслених народом.
Введення безвізового режиму між двома країнами було визначено, як початок нового періоду у відносинах. Вслід за цим передбачалося завершення перемовин стосовно укладення Угоди про зону вільної торгівлі та підписання згаданої угоди найближчим часом. Але політичні події в країні стали причиною уповільнення цього процесу. Чи є досі актуальним питання щодо підписання Угоди про зону вільної торгівлі?
Угода про зону вільної торгівлі є одним з пріоритетних питань двосторонніх відносин. Наші перемовини з цього питання тривають та розглядаються на найвищому рівні. Товарообіг між Туреччиною та Україною, що дорівнює 6,5 мільярдам доларам, свідчить про недостатнє використання потенціалу в цій сфері. Під час свого візиту до м. Київ у березні, який відбувся з нагоди проведення засідання Стратегічної ради високого рівня, Президент Турецької Республіки пан Реджеп Таїп Ердоган зазначив, що метою є виведення товарообігу на рівень 20 мільярдів доларів США до 2023 року. Ми вважаємо, що Угода про зону вільної торгівлі є дуже важливою для досягнення цієї мети. За минулий період під час технічних переговорів було подолано важливу дистанцію. Також є і політична воля щодо підписання згаданої Угоди в можливо короткий термін. Експерти з обох сторін розглядатимуть питання, які потребують обговорення, в тому числі в аграрній сфері. Я не можу назвати точну дату, але можу сказати, що обидві сторони готові працювати для того, щоб завершити перемовини найближчим часом. Звичайно, для збільшення товарообігу необхідно, щоб разом з можливостями, які надає Угода про зону вільної торгівлі, продовжували зміцнюватися двосторонні зв’язки, а особливо в бізнесі. Наприклад, збільшення частоти рейсів авіакомпанії «Турецькі авіалінії» буде також відігравати важливу роль у тому, щоб сприяти підґрунтю цього.
Останнім часом Україна активізувала процес зближення з ЄС. Чи можемо ми сказати, що Україна користується досвідом Туреччини у процесі зближення з ЄС?
Ми з повагою ставимося до євроінтеграційного вибору українського народу. Ми готові поділитися з Урядом України своїм досвідом в економічних та політичних відносинах з ЄС, і по мірі того, як ці питання постають на порядку денному, ми ним ділимося. Євроінтеграція – це процес, в якому Туреччина знаходиться довгий період та який потребує багато зусиль, але відповідає нашим стратегічним пріоритетам. Ми знаємо, що сам процес інтеграції є важливим до моменту її досягнення. Цей процесу потребує серйозної політичної волі, яка спирається на підтримку суспільства, потребує дисциплінованих зусиль та конкретних кроків. Члени-країни ЄС очікують від України саме цього, а , насамперед, реформ. У відповідь на це ЄС має висловити стратегічну єдність та далекоглядний підхід, якого вимагає українське питання. Саме це відбувалося на Міжнародної конференції на підтримку України, що пройшла минулого тижня та на якій нашу країну представляв Заступник міністра закордонних справ, Надзвичайний та Повноважний Посол Наджі Кору.
ЧИ ОЧІКУЄТЕ ВИ НОВОГО ЗАГОСТРЕННЯ СИТУАЦІЇ НА СХОДІ?
Наша країна при кожній нагоді нагадує, що вона є прибічником територіальної цілісності України, та підтримує Україну на міжнародній арені. На Вашу думку, чи можемо ми сказати, що залишаються хоча б примарні надії на вирішення проблеми мирним шляхом?
Ми, дипломати, хочемо думати, що для миру завжди є шанс, і намагаємося віднайти та створити можливості для цього. Це також стосується проблеми, яка називається українська криза. Український народ обрав нових керівників на законних виборах. В тих умовах, в яких знаходиться країна, це є важливим успіхом. Президент та Уряд намагаються подолати проблеми всередині країни та структурні проблеми, які було успадковано. Водночас, вони намагаються зберегти цілісність країни. Це дуже серйозний виклик, але альтернативи не існує. Необхідно працювати на обох фронтах.
Зважаючи на це, потрібно вміло скористатись можливістю, яку містять в собі Мінські домовленості. Ми вважаємо, що ефективна присутність ОБСЄ в регіоні має тривати і надалі. Я хочу зазначити, що нам особливо робить честь те, що Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні керує дуже поважний та досвідчений турецький дипломат, Надзвичайний та Повноважний Посол Ертугрул Апакан. Від імені Туреччини ми можемо сказати, що завдяки цьому призначенню робимо свій внесок у зусилля, спрямовані на вирішення проблеми.
Ми повинні продовжувати переконувати, що мирне вирішення матиме довгострокову користь для всіх сторін. Сутички, що тривають і не припиняються остаточно на лінії розмежування, також, в принципі, не йдуть на користь порушникам у довгостроковій перспектив. Звіти ОБСЄ об’єктивно висвітлюють події, що відбуваються. Незважаючи ні нащо, Україна має залишатися відданою Мінським домовленостям та спиратися на засадах справедливості. З іншої сторони, Україна має продовжувати реформи та політичний процес.
Ми знаємо, що це важко, та готові підтримувати Україну.
Вислів «поміркований оптимізм», який Ви часто використовуєте щодо вирішення кризи в Україні, був сприйнятий із зацікавленістю. Ви можете трохи більше розкрити це питання?
Україна переживає важкий період. Існує занадто багато кроків, які необхідно зробити для подолання проблеми. Перед нами також повстала кримська проблема. Ми зараз переживаємо період нестабільного миру на Донбасі та постійних його порушень. Напруженість на сході вимагає від нас поміркованості. Ми також знаємо, що існують структурні проблеми, які було успадковано.
Це також підштовхує нас до того, щоб бути поміркованими. Але обнадійливим є те, що в результаті подій, що минули, народ і нові керівники докладають серйозних зусиль для проведення більш комплексних змін у порівнянні з минулим. Боротьба з корупцією, ефективне керівництво та політика демократії набуває ознак сильнішого пріоритету.
Звичайно, треба реалістично сприймати перешкоди, що постають на цьому шляху. Але знову ж, обнадіює той факт, що , насамперед, український народ має потенціал для того, щоб здійснити позитивні зміни, на які він заслуговує. Україна має самостійно знайти вирішення власних проблем та, у разі потреби, скористатися зовнішньою допомогою. По суті, зараз це і відбувається. Сутність та масштаби проблем є відомими. Є керівництво, якому це відомо. Ми спостерігаємо правильні кроки, що робляться в цьому напрямку. Але потрібно більше. Через це ми продовжуємо виявляти поміркований оптимізм.
Чи Ви очікуєте загострення ситуації на сході?
Про це важко сказати напевно, але міжнародна спільнота докладає багато зусиль для того, щоб припинення вогню та мир тривали. Ми також знаємо, що українське керівництво також є прибічником тривалого миру.
Я не очікую нової хвилі загострення, поки виконуються умови Мінських домовленостей та дотримується режим припинення вогню під наглядом ОБСЄ. Та ми також не залишаємо поза увагою коментарів щодо можливого поновлення протистояння навесні. Динаміка розвитку української кризи та її продовження сутичками на Донбасі складає рівняння з невідомим результатом. Це ускладнює процес чітких та врівноважених прогнозів. І знову ж, на мою думку, великомасштабна конфронтація є маловірогідною.
“МИ БУДЕМО І НАДАЛІ ПІДТРИМУВАТИ КРИМСЬКИХ ТАТАР”
Українські державні органи часто повторюють, що Туреччина та Україна поділяють спільну позицію щодо питання Криму. Що несуть в собі ці спільні погляди?
Перш за все, Туреччина не визнає анексії Криму та вважає згадану анексію незаконною та такою, що протирічить праву. Ми нагадуємо Росії про те, що не вважаємо цей її крок правильним, не тільки на міжнародній арені, а і під час прямих двосторонніх контактів,. Наші наявні відносини з Росією не є перепоною для того, щоб ми відкрито заявляли про розбіжності в думках та занепокоєння, навпаки, вони надають нам таку можливість.
Коли ми говоримо про територіальну цілісність України, ми також маємо на увазі і Крим. У контексті Криму, ще однією темою, яка має велике значення для нас, є положення наших тюркських братів кримських татар.Кримські татари мають жити та в демократичному руслі повністю захищати всі свої права та свободи, а також права людини у Криму, який є їх історичною батьківщиною.
Ми стурбовані забороною в’їзду на свою батьківщину лідерам, а особливо пану Мустафі Киримоглу (Джемілеву) та Голові Меджлісу кримськотатарського народу пану Рефату Чубарову та рішеннями, з якими наші брати стикаються на півострові. Ми і надалі стежитимемо за ситуацією та продовжуватимемо підтримувати кримських татар. На одній шальці терезів ми маємо протиправні дії, які призвели до анексії, а на іншій – необхідність забезпечення прав наших братів.
Ми повинні намагатися подолати цей тяжкий період мирними засобами, шляхом запровадження діалогу та права. Це не слабкість. Це напрям, який вказує на розумну силу. На минулому тижні неофіційна делегація з нашої країни, яка складалася з кількох науковців та спеціалістів з питань прав людини, відвідала Крим. Проведені ними дослідження також стануть у нагоді у висвітленні ситуації на півострові.
В деяких українських друкованих ЗМІ були викладені критичні статті щодо політики Туреччини відносно Криму. Особливо наголошувалося, що судна, які , як стверджувалося під турецьким прапором, ведуть торгівлю в анексованому Криму. Що Ви скажете з цього питання?
На це питання треба дивитися в правильній перспективі. Туреччина чітко визначила свою лінію поведінки після незаконної анексії Криму. Відображенням цього стали припинення рейсів авіакомпанії «Турецькі авіалінії» та переведення в великій кількості морських перевезень, які раніше здійснювалися в кримські порти, до інших українських портів. Крім того, необхідну інформацію було надано сектору морських перевезень нашої країни.
Незважаючи на політику Туреччини, нам відомо, що всупереч політиці Туреччини, є випадки заходу кораблів до портів Криму. Це не кораблі під турецьким прапором. Можливо, були використані шпарини, які існують на ринку морських перевезень, та одне чи два судна, що належать приватним особам, які мають зв’язок з Туреччиною. Це означає, це було зроблено у рамках своєї особистої відповідальності. Якщо є одне чи два судна, які можуть використати недосконалості наявні на ринку, висвітлювати це як загальну політику Туреччини є помилковим і несправедливим.
Є обмежена кількість людей, які хочуть представити це питання у перекрученій формі, як загальну лінію ставлення Туреччини до України. Я думаю, що українські державні органи також не дуже поважають їх.
Політика Туреччини щодо анексії Криму відома. Легалізація анексії та фактичного керівництва суперечить інтересам Туреччини.
Вважати протилежне свідчить про аналітичну слабкість.
ПОРАДИ ТУРЕЦЬКИМ БІЗНЕС-КОЛАМ
Турецькі бізнес-кола в Україні також переживають дуже тяжкі часи через внутрішню політичну кризу. З іншого боку, велика кількість турецьких бізнесменів продовжує довіряти Україні та робити інвестиції. Що б Ви хотіли сказати бізнесменам, які продовжують інвестування?
Ми також вважаємо важливим продовження діяльності турецьких бізнесменів в Україні. Ми заохочуємо тих, хто має можливості, продовжувати свою присутність тут та розробляти інвестиційні плани за наявності умов для цього. До того ж, ми бачимо потенціал країни. Ми віримо у майбутнє України, незважаючи на всі труднощі. Турецьке підприємництво може поставити свій підпис у важливих проектах в цій країні. Звичайно, наші бізнесмени найкраще знають проблеми країни. Вони кожного дня стикаються з реальністю в сфері своєї діяльності. У зв’язку з цим, їм необхідно робити реалістичні розрахунки. Я хочу сказати наступне. Країна має серйозний шанс для змін, і ми бачимо ознаки цих змін, хоча і в недостатній мірі, але початок було покладено. Ми бажаємо, щоб це продовжувалося і надалі. Це вимагає визначеного перехідного періоду.
Якщо у наших підприємців, які мають досвід роботи в Україні та уважно слідкують за ринком, є думки щодо збереження своїх місць на ринку та навіть щодо їх посилення з урахуванням всіх ризиків в цей перехідний період, ми їх підтримуємо. Звичайно, в країні, яка успадкувала велику кількість структурних проблем та роками не відбудовувала повноцінну ринкову економіку, відразу все не налагодиться.
В деяких секторах зміни можуть відбудитися швидше, в деяких – повільніше. До того ж, щонайменше декілька наших компаній мають успішний досвід ведення бізнесу за цих умов. Ти не менше, велика кількість наших бізнесменів досі стикається з проблемами, які мали б залишитися в минулому. Разом з тим, що вони не відчувають позитивних змін у сферах своєї діяльності, додаткові труднощі виникають через невизначеність перехідного періоду. Щоб там не було, по мірі того, як ринок в Україні стане більш конкурентним, турецьке підприємництво може посісти міцніші позиції, використовуючи дружні споживчі переваги та надання якісних товарів та послуг по прийнятній ціні. Ми очікуємо подібного підходу від українських державних органів. Поки ми, як держава, заохочуємо турецьких підприємців працювати в Україні, вона, як країна-господар, також має залучати наших підприємців. Ми не просимо від українських державних органів привілейованого відношення. Нехай вони створять рівні конкурентні умови і цього буде достатньо. По суті, наші бізнесмени покажуть свої конкурентні переваги.
Я також хочу зазначити тим бізнесменам, з якими я часто зустрічаюся, наступне. Я пропоную надати Уряду України звіт, в якому будуть міститися їх думки та пропозиції щодо наявних проблем у всіх відповідних сферах, в тому числі української економіки, фінансів, законодавства, банківської справи, митниці, та щодо того, що необхідно зробити, зважаючи на їхні спостереження у секторі та спираючись на досвід нашої країни.
Проведення спільної роботи нашими бізнесменами буде корисним для цього. Я вважаю, що Уряд відкритий для того, щоб вислухати пропозиції та спостереження наших бізнесменів та отримати від цього користь.
Дякую.
Баг Ф. Серкан
