Заява Прем’єр-міністра Турецької Республіки Пана Ахмета Давутогу Щодо Османських Вірмен, Які Загинули В Період Розпаду Османської Імперії , 20.04.2015
“В останні роки існування Османської імперії більшість османських громадян різного етнічного та релігійного походження, які століттями жили поруч у мирі та братстві, пережили великий біль, що залишив глибокі рани у пам’яті.
Як нащадки націй різної етнічної та релігійної приналежності, які пережили ці страждання в умовах Першої світової війни, ми розуміємо почуття вірмен. Ми з повагою вшановуємо пам’ять невинних османських вірмен, які загинули, та висловлюємо свої глибокі співчуття їх нащадкам.
Для Туреччини історичним та людським завданням є захистити пам’ять османських вірмен та вірменську культурну спадщину.
Зважаючи на цей підхід, у Туреччині, як і у всьому світі, вшановуватиметься пам’ять османських вірмен під час церемонії, яку буде проведено Вірменським патріархатом 24 квітня ц.р.
Як зазначено у повідомленні Президента Турецької Республіки пана Реджепа Таїпа Ердогана, яке було розповсюджене 23 квітня 2014 року у період його перебування на посту Прем’єр-міністра, більш значимим було б вшанування пам’яті османських турок разом і Туреччини, і Вірменії гідною для обох країн церемонією.
Ми віримо в те, що можливим буде втілення цієї зрілої та доброчесної манери, коли історія не буде використовуватися знаряддям в політиці.
Давня анатолійська цивілізація навчила нас захищати нашу історію, разом згадувати наші радощі та болі, разом загоювати наші рани та разом дивитися у майбутнє.
Як я зазначив у повідомленні, яке було розповсюджено мною 20 січня 2015 року з приводу річниці смерті Гранта Дінка, «порозуміння двох давніх народів та їх спільне бачення майбутнього можливим є за досягненням ними зрілості».
Ми і сьогодні з повагою згадуємо тих, хто загинув під час подій, які мали місце століття тому, не роблячи розподілу між болем, чого вимагає наша історична відповідальність та людський обов’язок.
З іншого боку, ми віримо в те, що важливим є відкрито підійти до минулого, як і згадати тих, хто загинув, для того, щоб полегшити наш біль.
Можливим є встановлення причин того, що було пережито під час Першої світової війни.
Однак, з точку зору совісті та права проблемним є зведення усього до одного слова, покладання відповідальності на турецьку націю шляхом узагальнень та навіть поєднання цього з ненавистю у висловлюваннях.
І сьогодні в пам’яті залишаються глибокі сліди заслання та масових вбивств, яких зазнали сто років тому турки та османські громадяни мусульманського віросповідання.
Ігнорування цього факту та проведення розподілу цього пережитого болю є неприйнятними з точки зору історії та помилковими з точки зору моралі.
Останні роки насправді показали, що нічого не можна досягти, намагаючись нав’язати один одному суперечливі тези.
У цьому контексті, необхідно чути та поважати пам’ять та переконання усіх османських громадян.
Для того, щоб знайти правду, достатніми є справедлива пам’ять, симпатія, мова поваги, виважений та об’єктивний погляд.
У Туреччині кожна точка зору вільно висловлюється та відкрито обговорюється. Можливе вивчення всіх видів документів та інформації. Забезпечивши це, Туреччина робить значні та позитивні кроки у напрямку побудови спільного майбутнього.
Спільною відповідальністю, яку покладено на нас, як на нащадків двох народів, що поділяли одну долю у радості та горі сто років тому, є загоєння сторічних ран та відновлення наших людських зв’язків.
Туреччина не залишатиметься байдужою щодо згаданої відповідальності та продовжуватиме робити все від неї залежне для встановлення дружби та миру.
Ми закликаємо усіх треті сторони прийняти підхід, що спирається на справедливу пам’ять та спільне мирне майбутнє замість того, щоб ускладнювати його через старі рани.
Спираючись на ці почуття та думки, ми ще раз з повагою поминаємо османських вірмен, які загинули під час переселення у 1915 році, а також поділяємо біль їх дітей та нащадків.
http://www.kiev.be.mfa.gov.tr/ShowAnnouncement.aspx?ID=231095
